Нерухомість





Головна » Підприємцю » Верховна Рада України » Пленарні засідання

Пленарне засідання 22 квітня 2011 року
 

22.04.2011 15:54

Пленарне засідання 22 квітня 2011 року
(Інформаційне управління)

У П'ЯТНИЦЮ, 22 КВІТНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 21 квітня.

Головуючий повідомив про те, що представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Міністра закордонних К.Грищенка стосовно переговорного процесу України та Росії щодо митного союзу.

У засіданні взяли участь члени Кабінету Міністрів.

К.Грищенко повідомив, що від депутатських фракцій і груп надійшло 24 письмових запитань, які умовно можна поділити на кілька груп. Перша група запитань стосувалася того, що означає формат співробітництва з Митним союзом "3+1"; яким чином зараз вибудовуються відносини України з Митним союзом; чи може Міністр офіційно заявити, що України не вступить до Митного союзу; яким чином взагалі може бути реалізована запропонована Президентом України В.Януковичем схема участі України в Митному союзі, якщо статут Митного союзу не допускає ніяких обумовлень, а значить ніяких інших форматів, крім прописаного в статуті повноцінного членства; які основні умови висловила російська сторона щодо вступу України до Митного союзу?

Фракції також просили Міністра дати відповідь на запитання, які стосувалися окремих заяв українських та російських високопосадовців щодо можливості вступу України до Митного союзу.

К.Грищенко відповів: "Відповідно до визначених і юридично закріплених засад внутрішньої та зовнішньої політики України європейська інтеграція залишається головним зовнішньополітичним пріоритетом України. Незмінність українського курсу на євроінтеграцію ще раз була підтверджена Президентом України у Щорічному посланні до Верховної Ради".

За словами урядовця, останнім часом на цьому напрямку здійснюється копітка, системна робота щодо підготовки Угоди про асоціацію, невід'ємною складовою якої має стати поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі. "Вже до кінця поточного року ми прагнемо шляхом компромісу усунути розбіжності в позиціях сторін та вийти на підписання цього документа. Водночас це не заважає нам розвивати інші форми взаємовигідного співробітництва з важливими торговельними партнерами України. У контексті можливої взаємодії з Митним союзом Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації ми готові працювати над пошуком прийнятної формули відносин", - заявив К.Грищенко.

Міністр нагадав, що Президент України у Щорічному посланні зазначив, що "взаємодія України з Митним союзом може здійснюватися за формулою 3+1". "Це означає наступне. По-перше, Україна має намір взаємодіяти з Митним союзом поза рамками формального членства в ньому. Ми не перебуваємо в переговорному процесі з Митним союзом як таким. Жодних офіційних умов з боку російської сторони щодо вступу України до Митного союзу не висувалось. Висловлювались лише побажання бачити нашу країну в цьому об'єднанні. По-друге, наразі Угоди про зону вільної торгівлі, хоча з певними вилученнями та обмеженнями, існують з кожною окремою державною-членом Митного союзу. А також укладено низку секторальних угод в сферах промисловості, транспорту, паливно-енергетичного та агропромислового комплексів, соціальної політики тощо", - зазначив урядовець.

Міністр також наголосив на тому, що для України вкрай важливо, щоб умови торгівлі з Росією, Білоруссю і Казахстаном не погіршились у зв'язку із формуванням Митного союзу. Оскільки існує загроза, що діючі захисні заходи, що застосовуються у торгівлі з однією країною, будуть після прийняття відповідного рішення комісією Митного союзу розповсюджуватися на єдину територію Митного союзу. У цьому зв'язку він повідомив, що сьогодні в торгівлі між Україною та Білоруссю відсутні вилучення з режиму вільної торгівлі. Російська Федерація під час імпорту з України застосовує вилучення щодо однієї товарної позиції - це цукор. Казахстан застосовує вилучення по 9-ти товарних позиціях. З метою з'ясування позицій сторін з цього питання проводяться відповідні двосторонні консультації. При цьому Україна виходить з того, що відповідно до національного і міжнародного права поширення захисних заходів на всю територію Митного союзу можливе лише за умови доведення факту завдання збитків національним товаровиробникам держав-членів Митного союзу внаслідок недобросовісного і масового імпорту. "Іншими словами, ми ведемо професійний діалог з державами-членами Союзу для того, щоб захистити наші національні інтереси, інтереси наших товаровиробників. У цьому зв'язку з метою врегулювання всіх можливих проблем українська сторона готова до опрацювання питання щодо укладення Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Митним союзом, яка передбачатиме обопільне скасування або поступове зменшення митних тарифів, взаємних обмежень у торгівлі та інших заходів. Така угода має стати повною та всеохоплюючою. Проте сьогодні під дію прийнятих Митним союзом документів підпадають далеко не всі види зовнішньоекономічної діяльності. Таким чином, можливим є налагодження взаємодії з Митним союзом шляхом укладення секторальних угод у галузях, що становлять взаємний інтерес. Така ж схема працює і на європейському напрямку", - зазначив урядовець.

Міністр закордонних справ повідомив про те, що завершується підготовка до укладення Угоди про асоціацію з Європейським союзом: Україна є членом Енергетичного співтовариства, ведуться переговори щодо приєднання до спільного авіаційного простору. Цей пакет угод, за його словами, може бути цілком поєднаний із зоною вільної торгівлі з Митним союзом або використовуватися як окремий інструмент.

К.Грищенко стосовно заяв про неможливість інших форм співпраці з Митним союзом, крім членства в ньому, зазначив, що Митний союз має право укладати угоди з іншими країнами, міжнародними організаціями. Оприлюднювалась інформація, згідно з якою Митний союз планує укласти угоду про зону вільної торгівлі з Європейським союзом. "Вже сам цей намір свідчить про те, що наші зусилля на обох напрямках не є суперечливим один до одного. Наша переговорна позиціями з трьома державами-членами Митного союзу повністю кореспондується з нашою переговорною позицією з Євросоюзом щодо укладення Угоди про асоціацію", - наголосив урядовець.

К.Грищенко також відповів на інші запитання депутатських фракцій і народних депутатів, які стосувалися ведення переговорів з Російською Федерацією щодо перебування Чорноморського флоту в Україні, щодо сприяння з боку МЗС українським громадським організаціям в Росії, невиконання Росією умов Угоди про зону вільної торгівлі 2003р., можливостей МЗС у добудові будинків посольств України в інших державах тощо.

В.Литвин зачитав депутатські запити.

Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виступу.

Представник фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" Арсеній Яценюк під час виступу нагадав про ухвалений на попередньому засіданні Закон "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги).

"Провали в економічні політиці повинні бути чимось затьмарені. Саме тому протягом останнього року реалізується новий сценарій: спочатку відмовились від самостійної безпекової політики, оголосивши про незрозумілий позаблоковий статус. Потім почали знищувати українську мову, українську культуру, українські школи, переписувати українську історію. Тепер кажуть про те, що будуть вступати, не вступаючи, у Митний союз. А в найближчому майбутньому, за словами прем'єр-міністра Росії В.Путіна, ще й переведемо українську гривню на російський рубль", - зазначив народний депутат.

А.Яценюк, завершуючи виступ, звернувся до Президента України з проханням накласти вето на цей закон. Звертаючись до тих народних депутатів, які проголосували за цей закон, парламентарій закликав їх здати українські паспорти і мандати народних депутатів і відправитися туди, де "вивішують червоні прапори".

Верховна Рада ухвалила в цілому Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інсайдерської інформації".

Народний депутат О.Зарубінський доповів проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо зміни статусу зізнання як доказу вини в кримінальних справах). О.Зарубінський запропонував внести зміни до статей 74 та 75 Кримінально-процесуального кодексу, щоб урегулювати питання статусу свідчень підозрюваного і обвинуваченого. Автор запропонував, зокрема, змінити статус зізнання з доказу, який є основою звинувачення, на доказ, що може бути залученим до звинувачення. На його думку, це дозволить узгодити ці норми з положенням ст. 67 цього ж Кодексу, згідно з яким "ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили". Виходячи з цього, і зізнання не може бути основою звинувачення.

Проектом також пропонується встановити, що визнання своєї вини підозрюваним чи обвинуваченим може в будь-який момент бути відкликано - нівелюватиме потребу в застосуванні тортур, які використовуються для отримання зізнання.

О.Зарубінський вважає, що прийняття закону дозволить обмежити застосування тортур щодо підозрюваних чи обвинувачуваних, надасть зізнанню реального статусу добровільного, зменшить кількість несправедливих рішень суду та сприятиме збільшенню рівня довіри до правоохоронних органів.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець поінформував про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити законопроект на доопрацювання. За його словами, члени Комітету, ухвалюючи рішення, відзначили, що згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством підозрюваний, обвинувачений не несуть кримінальної відповідальності за неправдиві свідчення, в тому числі і за неправдиву відмову від попереднього визнання вини у вчиненні злочину. Отже, запропоновані законопроектом положення про можливість відкликання в будь-який момент визнання своєї вини навряд чи поліпшить застосування вказаних норм на практиці. Крім того, на думку членів Комітету, запропоновані положення доцільно було б внести до статей Кримінально-процесуального кодексу, де законодавчо закріплені права підозрюваного чи обвинуваченого.

Верховна Рада прийняла законопроект за основу 242-ма голосами.

Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Головуючий закрив пленарне засідання.

26-29 квітня народні депутати працюватимуть з виборцями.

4-6 травня парламентарії працюватимуть у комітетах, комісіях і фракціях.

Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у середу, 11 травня.


  
RSS


Корисні посилання



«HRGH»® Всі права захищені